П’ятдесяти свадьба fishki net



Я знав місяць і рік, коли був закований у кайдани. У таборах неможливо

було довідатися, скільки пройшло часу. Звичайно, кожний вів свій підрахунок

часу, але що можна було зробити, якщо в нас навіть не було зміни часів

свадьба fishki net

роки - одна суцільна холодна зима. Хтось занедужав гарячкою й після десяти

днів хвороби, коли видужував, з піною в рота доводив, що пройшло два

року. Одного разу я сам занедужав, але, як бачите, видерся.

Газета була мені незнайомої, я не пам’ятав такої назви. Усю дорогу до

удома я вчитувався в дату під ним.

Пройшло десять років!

Коли я вбив батька, мені було вісімнадцять, виходить, зараз двадцять

вісім.

А я-те вважав, що мені всі сорок!

Тепер я повинен пояснити, чому веду записи всіх моїх спогадів.

Це коштувало мені багатьох днів роботи. Повинен пояснити, чому я це пояснюю.

Я написав це, щоб угамувати каяття совісті, а зробив це зараз, тому