Коли я пиляв
дерева, то тримав за руку Меридоль.
wwww urod ru
Згодом спогаду ставали усе більш розпливчастими, але навіть в
останній рік висновку щоночі я засипав з думкою, що ранком містер
Мільйон побере нас у бібліотеку, і завжди просипався від страху, що за
мною прийшов слуга батька й кличе в лабораторію.
Потім мені й ще трьом ув’язненим повідомили, що нас переводять в інший
табір. Ми самі несли продукти, але все-таки в дорозі ледь не вмерли від
голоду й холоду. Звідти нас знову перевели в інший табір, де нам
сказали, що відтепер ми вільні люди. Ми помилися по душем, одержали
чистий одяг і по здоровенному шматкові м’яса з кашею.
Пам’ятаю, тільки тоді я дозволив собі подумати, що все це може
значити. Я вмочав хліб в ароматний соус, щоб він повністю просочився ним,
зверху складав шматочки м’яса й зерна каші. Але думки про підсмажений хліб і